ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЧЕРВОНОЗАБІЙНИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ

ГЛЕЮВАТСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

НА 2022-2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

         Освітня програма Червонозабійницького ліцею Глеюватської сільської ради розроблена відповідно до  Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019р. №688), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 № 898,  Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада        2011р. № 1392 зі змінами, внесеними згідно з Постановами  Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2013р. №538, від 26 лютого 2020р. №143, та є освітньою програмою для початкової школи - закладу освіти I ступеня, що забезпечує початкову освіту, та  для закладу середньої освіти II ступеня, що забезпечує базову середню освіту.

       Освітня програми школи – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.

        Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані, складеному на 2022-2023 навчальний рік  для 1 – 4 класів,  5 - 9 класів та 10 – 11 класів. Він передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту початкової  освіти, Базового навчального плану Державного стандарту базової середньої освіти, Базового навчального плану Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти через окремі предмети та інтегровані курси; для 1-4 класів  та 6-9 класів охоплюють інваріантний складник (складову), сформований на державному рівні, який є спільним для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативний складник (складову).

 З 1 вересня 2022р. для учнів 5 класу, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти, застосовується Державний стандарт базової середньої освіти, відповідно до якого базова середня освіта матиме адаптаційний цикл (5—6 класи) та цикл базового предметного навчання (7—9 класи), що дасть змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу загальної середньої освіти не  перевищує загальнорічну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету, визначеної базовими навчальними планами для 1-4 класів, 5-го класу та 6-9 класів, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.

        Мовою освітнього процесу в закладі освіти є державна мова.

        Навчальні плани на 2022-2023 навчальний рік складено:

      -для 1 класу  відповідно до  Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом  Савченко О.Я., 1-2 класи, затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019р. № 1272 та додатку 12 до Державного стандарту початкової  освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019р. №688), з дотриманням кількості навчальних годин, відповідно до пункту 3  розділу V Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року     № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160) (Додаток 1).

      -для 2 класу  відповідно до  Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом  Савченко О.Я., 1-2 класи, затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019р. № 1272 та додатку 12 до Державного стандарту початкової  освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019р. №688)

    - для 3 та 4 класів  відповідно до  Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом  Савченко О.Я., 3-4 класи, затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019р. № 1273 та додатку 12 до Державного стандарту початкової  освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019р. №688) .

      Мовно –літературна освітня галузь у 1класі реалізується через навчальні предмети «Українська мова» та «Іноземна мова (англійська мова)», у 2 класі – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» та «Іноземна мова (англійська мова)», у 3 та 4 класах –  через навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання» та «Іноземна мова (англійська мова)».

        Математична освітня галузь у 1 -4 класах реалізується через навчальний предмет «Математика».

      Зміст природничої, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси:

    - в 1-4 класах - інтегрований курс «Я досліджую світ» (природнича, соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична освітні галузі).

      Технологічна освітня галузь  в 1- 4 класах реалізується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

       Інформатична освітня галузь  в 2 - 4 класах реалізується через навчальний предмет «Інформатика».

        Мистецька освітня галузь  в 1-4 класах реалізується через інтегрований курс «Мистецтво».

      Фізкультурна освітня галузь у 1-4 класах реалізується через навчальний предмет «Фізична культура».

        Варіативний складник навчального плану для 1 -4 класів передбачає

4 години для вивчення української мови та з метою коригування годин української мови протягом року ( відповідно до нової програми)   

     - для 5 класу   відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 (додатки 1, 3 Типової освітньої програми) .

         Закладом освіти для 5-го класу НУШ визначено перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, що відображено у навчальному плані освітньої програми закладу освіти.

      З рекомендованої, мінімальної  та максимальної кількісті навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі  базового навчального плану  для 5-го класу ЗЗСО самостійно визначив кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого діапазону, що відображено у навчальному плані  освітньої програми Червонозабійницького ліцею Глеюватської сільської ради.

         Орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів 5 класу, зміст навчальних предметів, інтегрованих курсів та види навчальної діяльності учнів визначаються модельними навчальними програмами, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та рекомендовані для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.     

       Спираючись на модельні навчальні програми, закладом освіти  розроблено навчальні програми предметів,  інтегрованих курсів,  що містять опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та відповідними модельними навчальними програмами.

       Навчальні програми,  розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджено педагогічною радою закладу освіти.

       - для 6 -9 класів складено  за Типовою    освітньою програмою  закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою  наказом МОН України від 20.04.2018р. № 405 (Таблиця 1).

         Варіативна складова навчального плану для 6-9 класів передбачає:

•  для покращення знань  історії рідного краю та виховання патріотизму і шанобливого ставлення до минулого і сьогодення введено у 5, 6, 7,8,9 класах по 0,5 годин предмету « Історія Дніпропетровщини».
•  з метою вивчення звичаїв суспільства, усталених норм поведінки, оціночних уявлення про добро, зло, справедливість у 5 класі для підсилення додано 0,5 год., у 6 класі введено 1 годину предмету «Етика»
• з  метою ознайомлення учнів із звичаями та традиціями українського народу, становленням української держави, ролі української мови, як державної, культурної  та національної спадщини українців у9 класі вивчатиметься курс за вибором «Українознавство» - 1 год.

- для 10-11 класів складено  за Типовою    освітньою програмою  закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою  наказом МОН України від 20.04.2018 № 408(таблиця 2, 3) .

         Варіативна складова навчального плану для 10-11 класів:

Для забезпечення загальноосвітнього розвитку учнів та  надання можливостей учням старшої школи підготуватись  до складання ЗНО    виділено додаткові години  на навчальні предмети: 

  у 10-му  класі :  біології  1 година; математики 1 година; історія України 1 година.

 у 11 класі : 1 година на вивчення біології, 1 годину на вивчення математики, 1 годину на вивчення історії України.

У зв’язку з тим , що освітній заклад працює за спортивним профілем, учні здобувають призові місця у районних та обласних спортивних змаганнях у 10 та 11класі виділено по 1 годині фізичної культури.

                 Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази ЗЗСО, кадрового забезпечення.

        Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів 1-11класів.

          Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи.

        При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, у 5-9 класах - 45 хвилин, у 10-11 класах – 45 хвилин.

Розклад дзвінків на 2022 -2023 н.р. :

         Навчальний план для 1-го класу, 2-4 –х класів, 5-го класу, 6-9 класів та 10-11 класів  на 2022-2023 навчальний рік зорієнтований на роботу закладу освіти за 5-денним навчальними тижнем.

      2022-2023 навчальний рік  розпочинається святом День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня 2023 року. 

              Структура 2022-2023  навчального року:

І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2022 року,

ІІ семестр – з 16 січня по 31  травня 2023 року.

 Осінні канікули: 24.10.2022 - 30.10.2022

Зимові канікули:  25.12.2022 - 15.01.2023,

Весняні канікули: 27.03.2023 - 02.04.2023 .

        Строки проведення державної підсумкової атестації  4-го  та 9-го класів затверджує директор школи  в межах навчального року.

 Перелік освітніх галузей

Освітню програму  на 2022-2023 навчальний рік укладено за такими освітніми галузями:

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах  та модельних програмах .

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державних стандартах освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

        Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти та базової середньої освіти.

       Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

        Рекомендовані форми організації освітнього процесу

        У рамках академічної свободи  педагогічною радою закладу освіти визначено форми організації освітнього процесу, які відображені в цій освітній програмі. Вибір форм залежав від наявності необхідних ресурсів та визначених для ЗЗСО форм здобуття освіти, а саме: інституційної (очна (денна), дистанційна),  індивідуальної (сімейна (домашня), педагогічний патронаж). 

      Основними формами організації освітнього процесу  для  1- 4 класів є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

          Основними формами організації освітнього процесу  для 5-9 класів є різні типи уроку:

-формування компетентностей;

-розвитку компетентностей;

-перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-корекції основних компетентностей;

-комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу  консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

 З метою створення умов для проєктної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань протягом навчального року  виділяється час на проведення навчально –пізнавальної практики, екскурсій.  Вибір змісту  і форм організації такої навчально –пізнавальної практики та екскурсій вчитель визначає самостійно.

Форми організації освітнього процесу в 1-9 класах можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державних стандартів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державних стандартах освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Очікувані результати навчання учнів 1 - 9  класів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатках 5-7.

Типову освітню програму для 1-4 класів побудовано із врахуванням таких принципів:

-дитиноцентрованості і природовідповідності;

-узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-наступності і перспективності навчання;

-взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів (учнів 1-4 класів)  таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною та іноземною (англійською) мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації  освітньої програми  рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

      Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

     Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

      Контроль і оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах.

       Відповідно до  наказу МОН України від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»  оцінювання розглядається як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного  учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

      Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/ї до самооцінювання/ взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

        Відповідно до  Закону України «Про повну  загальну середню освіту»  оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

        Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна,  орієнтувальна,  коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

       Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

       Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів     1-4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання педагогам слід виокремлювати об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

      Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

• формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
• підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з  обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

     Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.

     Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального  предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних  здійснюється  вчителем під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути: за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання - усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням «електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти).  

      З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять.

      За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, вчитель визначає оцінку як показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці.

     На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета вивчення/інтегрованого курсу  використовується вербальна оцінка окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

       Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності запропоновано оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.

       Вербальну і рівневу оцінки можна виражати як усно, так і письмово. Процес навчання та його результати  вчитель характеризує доброзичливими, лаконічними, чіткими, об'єктивними, конкретними оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання вчитель визначає з урахуванням динаміки його досягнення та позначає буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». Оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень.

      Відповідно до рішення педагогічної ради Кульчинківської ЗОШ І-ІІ ступенів від 31.08.2021р. результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах- вербальною оцінкою, у 3-4 класах- рівневою оцінкою.

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання  здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти 

Відповідно до Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020               № 1480, розроблені школою загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учня зафіксовані в освітній програмі і конкретизовані у частині Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Кульчинківській ЗОШ І-ІІ ступенів, що стосується системи оцінювання результатів навчання учня/учениці.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці. 

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Формувальне оцінювання спрямовується на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання. Задля цього учитель здійснює постійне спостереження за динамікою розвитку особистісних якостей учня/учениці, рівня сформованості у нього певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, сприяє формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок учіння. За потреби коригує навчальний поступ учня/учениці.

Вчитель має дотримуватись певного алгоритму діяльності  під час організації формувального оцінювання:

1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. 

 2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання. 

 3. Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання

4. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. 

Об'єктами формувального оцінювання можуть бути як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання. Для співвіднесення навчальних дій учня/учениці з етапами досягнення результату слід використовувати Орієнтовну рамку оцінювання, відповідно до яких процес досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання об'єкта вивчення; репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях; продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях; продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях.

      Результати формувального оцінювання вчитель виражає вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні.  Оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час самооцінювання і взаємооцінювання.

     Основою формулювання оцінювальних суджень є Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання та очікувані результати, окреслені в освітній програмі.

Інформацію щодо сформованості певних результатів навчання учня/учениці та процесу їх досягнення, які учень/учениця виявляє під час виконання усних завдань, практичних робіт тощо, рекомендації щодо їх покращення учитель може фіксувати на носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо). Оцінювальні судження, записані у робочих зошитах, доцільно не дублювати на інших носіях зворотного зв'язку з батьками. Інформування рекомендуємо здійснювати для створення передумов покращення результатів навчання.

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи.

       Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання учитель зіставляє навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів загальної середньої освіти, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

   Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкова оцінка за рік  визначається з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

   Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна»  здійснюється шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

   З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання за 10-15 днів до кінця навчального року учитель може узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. У разі висловлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.

  Підсумкова (річна) оцінка визначається з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання  індивідуалізованої  діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

Результати підсумкового оцінювання за рік  фіксуються на предметних сторінках класного журналу. На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного  предмета/інтегрованого курсу  записуються номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу – записуються ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

У кожній колонці  фіксується стан сформованості обов'язкових результатів навчання (Сформовано -   ✓; ще формується - нічого не записувати). В 3-4 класах використовують рівневу оцінку, то замість позначки  ✓ записується перша буква назви рівня, якому відповідає результат навчання.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» о записується лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

У свідоцтві досягнень учня  надається розгорнута характеристика результатів навчання  учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Для здобувачів початкової освіти  розроблено два примірні зразки свідоцтв досягнень, окремо для кожного циклу навчання: для 1-2 класів   та  для  3-4 класів. Обидва  примірні зразки свідоцтв  досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків».

Підставою для зарахування учнів до 5 класу є свідоцтво досягнень учня, у якому результати навчання мають бути схарактеризовані  рівневою оцінкою.

   Ураховуючи, що кожен учень/кожна учениця мають певні обдарування до хоча б одного виду навчальної діяльності, за підсумками навчального року   учнів можуть бути нагороджені відзнаками (грамотами, дипломами тощо) школи за індивідуальні досягнення.

Очікувані результати навчання здобувачів базової загальної середньої освіти

           Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, у 2022-2023 навчальному році визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів 5 класу, загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст базової середньої освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання  учнів 5 класу визначено на основі компетентнісного підходу.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння:

здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;

здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;

2) здатність спілкуватися  іноземними мовами, що передбачає вміння:

здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії;

здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації та досвід комунікації державною мовою;

відповідно до ситуації ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

5) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності;

8) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:

спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію;

виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;

10) культурна компетентність, що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва;

11) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо.

 Основою формування ключових компетентностей є особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.

 Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

Вимоги до результатів навчання учнів визначено за такими освітніми галузями: мовно-літературна; математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізична культура.

Для кожної освітньої галузі визначено:

мету, єдину для всіх рівнів загальної середньої освіти;

компетентнісний потенціал, що позначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання;

обов’язкові результати навчання учнів;

рекомендовану кількість навчальних годин.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів 5-го класу складаються з таких компонентів:

групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;

спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;

конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;

орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.

 Обов’язкові результати навчання учнів 5-го класу в Державному стандарті базової середньої освіти (додатки 1-22)  позначено індексами, в яких:

скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання;

цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання;

перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання;

цифра після крапки означає номер загального результату навчання;

наступна цифра означає номер конкретного результату навчання;

остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату.

       Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі для 6-9 класів. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

 Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-роботу в проєктах;

-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Контроль і оцінювання результатів навчання здобувачів базової та повної загальної середньої освіти.

       Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Оцінюванню підлягають результати навчання учнів 5-го класу з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності, наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

          Загальні критерії оцінювання результатів навчання  учнів 5 класу містяться у  «Рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» (додаток 2), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289.

         Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-го класу, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

         Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюється  відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких основних форм:

 усної (зокрема шляхом  індивідуального, групового  та фронтального опитування);

письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних  та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, графіками, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);

         цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);

         практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних  досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

        У рамках академічної свободи педагогічні працівники ЗЗСО здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

      Результати річного оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку.

      Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти.

      Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження проводяться упродовж року за планом, визначеним закладом освіти. Рекомендовано позначати особливо виражені наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння прочитаного, вміння висловлювати власну думку, критично та системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими з метою заохочення подальшого розвитку відповідних умінь.

        Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню  навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

         Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року.  У класному журналі 5 класу і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання вчитель зазначає відповідний бал (1-12) рівнів досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів.

       Систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснюватиметься на позитивному ставленні до кожного учня, з  враховуванням не рівня недоліків та прорахунків, а рівня особистих досягнень.

      Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

        Основною ланкою в системі контролю у закладі загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

       Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно будуть поєднуватись із фронтальною роботою класу.  Основною є  мотиваційно-стимулююча функція поточного оцінювання.

      Тематичне оцінювання здійснюватиметься на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

       Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання.  Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

        Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

         Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

       Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 6-9 класів основної школи розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, наказу МОН молодьспорту від 13.04.2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказу МОН України від  21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (додаток 2) із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 1009 від 19.08.2016.

      Оцінювання навчальних   досягнень   учнів 6-11 класів  здійснюється   за
12-бальною  системою  (шкалою)  і  його  результати   позначаються
цифрами  від  1  до  12.

         Обов'язковому  оцінюванню  підлягають навчальні досягнення
учнів  з  предметів  інваріантної  складової   навчального   плану
закладу.

Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах за предметами.

         Основними видами  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  6-9 класів  є поточне  та підсумкове (тематичне,  семестрове,  річне),  державна підсумкова атестація.

       З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для
забезпечення  оптимальної   організації   виконання   обов'язкових
письмових  робіт керівником навчального закладу (його заступником)
складається графік проведення окремо на I та II  семестри.  Графік
передбачає  проведення,  як  правило,  не  більше однієї письмової
контрольної роботи протягом навчального дня.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

I (1-3 бали)- початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

- називає об'єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об'єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

- за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

II  (4-6 балів)- середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв'язувати завдання за зразком.

III  (7-9 балів)- достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV (10-12 балів)- високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв'язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

 Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрова та річна оцінки  можуть підлягати коригуванню.

         У разі неатестації учня у класному журналі та табелі навчальних досягнень учня робиться відповідний запис: н/а (не
атестований(а)).

         У випадках, коли учні звільнені за станом здоров'я від занять
з  фізичної  культури,  трудового  навчання,  при  виставленні  тематичних,  семестрових  та річного балів робиться відповідний запис: зв. (звільнений(а)).

  Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» по закінченню 4, 9 та 11  класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та/або якості освіти проводять  державну підсумкову атестацію здобувачів освіти. Зміст, форма і порядок державної підсумкової атестації визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти отримують відповідний документ про освіту. Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством. Виготовлення документів про освіту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

         Учням, які закінчили 4 класи, видається свідоцтво про здобуття початкової освіти.

Учням, які закінчили 9 класів, видається свідоцтво про здобуття базової середньої освіти.

Свідоцтво про здобуття базової середньої освіти дає право на вступ до 10 класу Червонозабійницького ліцею, закладів професійно-технічної освіти, закладу фахової передвищої освіти.

Учням, які закінчили Червонозабійницький ліцей, видається свідоцтво про здобуття повної загальної середньої  освіти.

Свідоцтво про здобуття повної загальної середньої  освіти дає право на вступ до закладів професійно-технічної та закладів вищої освіти усіх типів і форм власності.

За відмінні успіхи в навчанні учні 2-8-х класів, 10-х класів можуть нагороджуватися похвальним листом «За високі досягнення у навчанні», а випускники 11(12-х) класів – похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів», медалями – золотою «За високі досягнення у навчанні» або срібною «За досягнення у навчанні». За відмінні успіхи в навчанні випускникам 9 класу видається свідоцтво про здобуття базової загальної середньої освіти з відзнакою. Порядок нагородження учнів за відмінні успіхи у навчанні встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

      Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості освіти  Червонозабійницького ліцею Глеюватської сільської ради складається з наступних компонентів:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-якість проведення навчальних занять;

-моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

     Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма Червонозабійницького ліцею на 2022-2023 навчальний рік:

-передбачає досягнення учнями 1-4 класів результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019р. №688);  

учнями 5-го класу - Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 № 898;  учнями 6-9 класів - Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року   № 1392, зі  змінами, внесеними згідно з Постановами  Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2013р. №538, від 26 лютого 2020р. №143;

- спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання, виховання та розвитку, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах, визначених Законом України «Про освіту».

       Додаток 1

Навчальний план

Червонозабійницького ліцею Глеюватської сільської ради

на 2022 - 2023 навчальний рік

1-2 клас наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1272

3-4 клас наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273

Навчальний план

Червонозабійницького ліцею Глеюватської сільської ради

на 2022 - 2023 навчальний рік

5 клас наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021р.№ 235

6 - 9 класи за наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1)

Навчальний план

Червонозабійницького ліцею Глеюватської сільської ради

на 2022 - 2023 навчальний рік

10,11класи за наказом Міністерства освіти і науки Українивід 20.04.2018 № 408(таблиця 2, 3)

Додаток 2

Перелік навчальних програм для учнів 1-4 класів

 на 2022-2023 навчальний рік

Перелік модельних програм для 5 класу НУШ

(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»)

Перелік навчальних програм

для учнів 6-9 класів Червонозабійницького ліцею

Глеюватської сільської ради

на 2022-2023 навчальний рік

(затверджені наказом МОН від 07.06.2017 № 804 )

Перелік навчальних програм

для учнів 10-11 класів Червонозабійницького ліцею

Глеюватської сільської ради

на 2022-2023 навчальний рік

(затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.)