Сумний погляд з - під насуплених брів . Під густими вусами сховався найменший натяк на усмішку. Таким ми завжди бачимо Тараса Шевченка на портретах. Біля його монументів звучать трибунні промови та грають урочисті марші.А от обдаровувати букетами своїх коханих, шепотіти на вухо сердечні зізнання чи на весь голос співати серенади під пильним оком Кобзаря якось не прийнято. Так, ніби Шевченко і кохання - речі не сумісні.

    Гості  літературної кав"ярні мали можливість познайомитися з чи не найболючішою сторінкою долі поета, бо не мав він сімейного щастя, родинного тепла, люблячої дружини. Не судилося. За своє життя він закохувався багато разів. Любили й його, але кожного разу щось ставало на перешкоді одруженню. Прикро ,але справжня народна слава і жіноча любов прийшли до Тараса Шевченка тільки після його смерті